Адвокат
Ніколаєва Галина Григорівна

Хто такий адвокат

Слово “адвокат” походить від латинського advocatus, утвореного від дієслова advocare – “закликати, призивати на допомогу” (від ad – “при, до” та vocare – “кликати”). У Стародавньому Римі адвокатами називали досвідчених правників, яких запрошували для ведення судових справ та надання правових порад. В українській правовій лексиці цей термін закріпився поступово: за часів Великого князівства Литовського використовувалися слова “прокуратор” та “речник”, а безпосередньо слово “адвокат” увійшло в обіг через німецьке Advokat у XVII-XVIII століттях.

Історія адвокатури на українських землях нерозривно пов’язана з європейськими правовими традиціями. Ще у XIV-XVI століттях Литовські Статути (1529, 1566, 1588) закріпили інститут професійних судових представників, а Магдебурзьке право запровадило європейські стандарти правового захисту в українських містах. Судова реформа 1864 року в Російській Імперії створила інститут присяжних повірених, а в Україні діяли ради присяжних повірених у Харкові (з 1874 року), Києві та Одесі (з 1904 року). Радянський період суттєво обмежив незалежність адвокатури, підпорядкувавши її державному контролю через систему колегій адвокатів.

Після здобуття незалежності Україна почала формувати власну модель адвокатури. У 1992 році був прийнятий перший Закон “Про адвокатуру”, а справжньою реформою стало прийняття Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 5 липня 2012 року (No 5076-VI). Саме цей Закон визначив адвоката як фізичну особу, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, передбачених законом (ст. 1 Закону). Адвокат відрізняється від юриста загальної практики наявністю спеціального правового статусу: він пройшов кваліфікаційний іспит, стажування, склав присягу, отримав свідоцтво та внесений до Єдиного реєстру адвокатів України. На відміну від юриста, адвокат захищений спеціальними гарантіями, зобов’язаний зберігати адвокатську таємницю та має виключне право на представництво в суді.

Адвокатська діяльність

Адвокатська діяльність – це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (ст. 1 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”). Ключове слово тут – “незалежна”: адвокат не підпорядкований жодному державному органу, а керується виключно законом та інтересами клієнта.

Закон виділяє три основні напрями адвокатської діяльності (ст. 19 Закону). Перший – захист: забезпечення прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого та інших осіб у кримінальному провадженні, а також осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності. Другий – представництво: забезпечення реалізації прав та обов’язків клієнта у цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, у міжнародних судових інстанціях, а також у відносинах з фізичними та юридичними особами. Третій – інші види правової допомоги: надання правової інформації, консультацій і роз’яснень з правових питань, правовий супровід діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні та правова допомога під час виконання кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати свою діяльність у трьох організаційних формах (ст. 4 Закону). Індивідуальна діяльність передбачає, що адвокат працює як самозайнята особа (ст. 13 Закону). Адвокатське бюро – це юридична особа, створена одним адвокатом (ст. 14 Закону). Адвокатське об’єднання – юридична особа, створена шляхом об’єднання двох або більше адвокатів (ст. 15 Закону). Незалежно від обраної форми, адвокат діє на підставі договору про надання правової допомоги, укладеного з клієнтом.

Хто може стати адвокатом

Вимоги до кандидата на отримання статусу адвоката чітко визначені у ст. 6 Закону “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Адвокатом може стати фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту (ступінь магістра або прирівняний до нього рівень), стаж роботи в галузі права не менше двох років, володіє українською мовою на рівні, визначеному Законом України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”. Крім того, кандидат не повинен мати непогашеної чи незнятої судимості за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину та не повинен бути визнаний судом недієздатним чи обмежено дієздатним.

Процедура набуття статусу адвоката складається з кількох послідовних етапів. На першому етапі кандидат подає документи до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА) за місцем проживання, включаючи диплом, документи про стаж та інші передбачені законом довідки (ст. 8 Закону). Після допуску кандидат складає кваліфікаційний іспит, який перевіряє теоретичні знання з різних галузей права, історії адвокатури, адвокатської етики та практичні навички складення процесуальних документів (ст. 9 Закону). У 2026 році плата за складення іспиту становить три мінімальні заробітні плати.

Наступний етап – стажування тривалістю шість місяців під керівництвом адвоката зі стажем не менше п’яти років (ст. 10 Закону). Від стажування звільняються особи, які працювали помічником адвоката не менше одного року протягом останніх двох років. Після успішного завершення стажування кандидат складає присягу адвоката України перед радою адвокатів регіону (ст. 11 Закону) та у той самий день отримує безстрокове свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката (ст. 12 Закону). Відомості про нового адвоката вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України, і з цього моменту він стає повноправним членом адвокатської спільноти.

Станом на 2026 рік до Єдиного реєстру адвокатів України внесено відомості про понад 70 000 осіб, з яких приблизно 53 000 мають діючий статус і активно здійснюють адвокатську діяльність. Решта – адвокати із зупиненим або припиненим правом на діяльність. Щороку статус адвоката отримують близько 2 000 нових фахівців.

Права та обов’язки адвоката

Професійні права адвоката закріплені у ст. 20 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”. Під час здійснення своєї діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги. До ключових прав належать: звертатися з адвокатськими запитами до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій; представляти та захищати права клієнтів у будь-якому суді та державних органах; ознайомлюватися з необхідними документами та матеріалами; збирати відомості про факти, що можуть бути використані як докази; опитувати осіб за їх згодою; застосовувати технічні засоби для фіксації процесуальних дій; одержувати письмові висновки фахівців та експертів.

Водночас адвокат несе серйозні професійні обов’язки, визначені ст. 21 Закону. Адвокат зобов’язаний дотримуватися присяги адвоката та правил адвокатської етики, надавати клієнту звіт про виконання договору на його вимогу, невідкладно повідомляти клієнта про виникнення конфлікту інтересів, постійно підвищувати свій професійний рівень та виконувати рішення органів адвокатського самоврядування. Адвокату прямо заборонено: використовувати свої права всупереч інтересам клієнта; розголошувати адвокатську таємницю без згоди клієнта; займати позицію всупереч волі клієнта (крім випадків самообмови); безпідставно відмовлятися від надання правової допомоги.

За порушення своїх обов’язків адвокат несе дисциплінарну відповідальність (ст. 33-34 Закону). Підставою для притягнення до відповідальності є вчинення дисциплінарного проступку: порушення присяги, правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці, невиконання або неналежне виконання професійних обов’язків, порушення вимог несумісності. Дисциплінарне провадження здійснює КДКА за місцем реєстрації робочого місця адвоката. Закон передбачає три види стягнень: попередження, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року та позбавлення права з виключенням з Єдиного реєстру адвокатів (ст. 35 Закону). Важливо, що рішення суду не на користь клієнта саме по собі не є підставою для дисциплінарної відповідальності адвоката, якщо при цьому не було допущено дисциплінарного проступку.

Адвокатська таємниця

Адвокатська таємниця – одна з фундаментальних засад адвокатської діяльності, яка забезпечує довіру між адвокатом та клієнтом. Згідно зі ст. 22 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката або особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта.

Предмет адвокатської таємниці охоплює надзвичайно широке коло відомостей: питання, з яких клієнт звертався до адвоката; зміст порад, консультацій та роз’яснень; складені адвокатом документи; інформація, що зберігається на електронних носіях; усі інші документи та відомості, одержані під час здійснення адвокатської діяльності. По суті, все, що клієнт повідомив адвокату або що адвокат дізнався під час роботи над справою, захищене адвокатською таємницею.

Інформація або документи можуть втратити статус адвокатської таємниці виключно за письмовою заявою клієнта – тільки сам клієнт вирішує, чи дозволити розголошення. Закон встановлює один виняток: адвокат звільняється від обов’язку збереження таємниці в межах, необхідних для захисту своїх прав та інтересів, якщо клієнт пред’являє до нього претензії або вимоги. Обов’язок зберігати адвокатську таємницю поширюється не лише на діючих адвокатів, а й на осіб, стосовно яких право на заняття адвокатською діяльністю зупинено або припинено.

Для клієнта адвокатська таємниця означає повну свободу у спілкуванні з адвокатом. Ви можете розповісти адвокату абсолютно все, що стосується вашої справи, без ризику, що ця інформація буде використана проти вас або стане відомою третім особам. Адвоката не можна допитати як свідка щодо відомостей, які становлять адвокатську таємницю (ст. 23 Закону). Ця гарантія є критично важливою для ефективного правового захисту, адже адвокат може повноцінно допомогти лише тоді, коли володіє повною інформацією про обставини справи.

Гарантії адвокатської діяльності

Закон встановлює комплексну систему гарантій, що захищають адвоката під час виконання професійних обов’язків (ст. 23 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”). Ці гарантії існують не заради привілеїв адвоката, а для забезпечення ефективного захисту прав клієнта. Якщо на адвоката можна тиснути, погрожувати йому або втручатися в його роботу, постраждає передусім клієнт.

Перша група гарантій стосується заборони втручання у адвокатську діяльність. Забороняється будь-яке втручання та перешкоджання здійсненню адвокатської діяльності з боку будь-яких осіб. Забороняється вимагати від адвоката розголошення адвокатської таємниці або допитувати його щодо цих відомостей. Ніхто не має права втручатися у правову позицію адвоката, а слідчий або прокурор не можуть вносити подання щодо правової позиції захисника.

Друга група стосується недоторканності документів та приміщень адвоката. Проведення обшуку або огляду житла, іншого володіння адвоката, приміщення, де він здійснює адвокатську діяльність, допускається виключно на підставі судового рішення, постановленого за клопотанням Генерального прокурора або його заступників. При цьому суд зобов’язаний зазначити конкретний перелік речей чи документів, а під час обшуку має бути присутнім представник ради адвокатів регіону. Забороняється огляд, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних з адвокатською діяльністю.

Третя група гарантій захищає особисту безпеку адвоката. Закон гарантує захист життя, здоров’я, честі та гідності адвоката та членів його сім’ї, а також їхнього майна. Повідомлення про підозру адвокату здійснюється виключно Генеральним прокурором або його заступниками. Адвоката заборонено залучати до конфіденційного співробітництва під час проведення оперативно-розшукової діяльності. Адвокат не може бути притягнутий до відповідальності за здійснення адвокатської діяльності відповідно до закону, а його висловлювання під час захисту клієнта не можуть бути підставою для переслідування.

Для клієнта ці гарантії означають, що ваш адвокат працює в захищеному правовому середовищі та може повноцінно обстоювати ваші інтереси без страху перед тиском або переслідуванням. Державні органи зобов’язані дотримуватися Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини щодо забезпечення права на правову допомогу (ч. 3 ст. 23 Закону).

Адвокатське самоврядування

Адвокатське самоврядування – це гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури (ст. 1 Закону). Ключовим органом адвокатського самоврядування є Національна асоціація адвокатів України (НААУ) – недержавна некомерційна професійна організація, що об’єднує всіх адвокатів України (ст. 45 Закону). НААУ була створена 17 листопада 2012 року Установчим з’їздом адвокатів. Членство в НААУ є обов’язковим для кожного адвоката.

НААУ виконує кілька критично важливих функцій: представляє адвокатуру у відносинах з органами влади та міжнародними організаціями, захищає професійні права адвокатів, забезпечує підвищення кваліфікації через Вищу школу адвокатури та веде Єдиний реєстр адвокатів України. Вищим органом адвокатського самоврядування є З’їзд адвокатів України, який скликається не рідше одного разу на три роки. Між з’їздами оперативне управління здійснює Рада адвокатів України.

Важливу роль у системі самоврядування відіграють кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (КДКА), що діють у кожному регіоні. КДКА мають дві палати: кваліфікаційну, яка проводить кваліфікаційні іспити для допуску до адвокатської діяльності, та дисциплінарну, яка розглядає скарги на дії адвокатів та здійснює дисциплінарне провадження. Рішення КДКА можна оскаржити до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (ВКДКА) або до суду. Ця система забезпечує контроль якості адвокатських послуг та захист прав клієнтів.

Єдиний реєстр адвокатів України (ЄРАУ) – це інформаційно-комунікаційна система, що містить актуальні відомості про всіх адвокатів країни. ЄРАУ функціонує з 16 січня 2013 року і ведеться Радою адвокатів України. Реєстр доступний за адресою erau.unba.org.ua і є відкритим для перевірки будь-якою особою. Для клієнта ЄРАУ – це інструмент перевірки: ви можете переконатися, що обраний вами адвокат має чинне право на заняття адвокатською діяльністю, дізнатися його спеціалізацію, регіон реєстрації та організаційну форму практики. Перевірка через ЄРАУ є безкоштовною та займає лише кілька хвилин.

Чим відрізняється адвокат від юриста

Поняття “юрист” та “адвокат” часто використовують як синоніми, але між ними існує принципова різниця. Юрист – це будь-яка особа з вищою юридичною освітою, тоді як адвокат – це юрист, який отримав спеціальний правовий статус відповідно до Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”.

Окремо слід пояснити поняття адвокатської монополії. У 2016 році до Конституції України було внесено зміни (ст. 131-2), які закріпили виключне право адвоката на представництво іншої особи в суді та захист від кримінального обвинувачення. Ця норма повністю запрацювала з 1 січня 2019 року для судів усіх інстанцій. У 2020 році Верховна Рада попередньо схвалила законопроєкт No 1013 про скасування адвокатської монополії, однак через запровадження воєнного стану (з 24 лютого 2022 року) фінальне голосування неможливе, оскільки Конституція забороняє вносити зміни в умовах воєнного стану (ст. 157 Конституції). Станом на 2026 рік адвокатська монополія залишається чинною.

Коли достатньо юриста, а коли потрібен адвокат? Юрист може надати усну або письмову консультацію, допомогти з аналізом документів, скласти нескладний договір або заяву. Але якщо справа потребує судового розгляду, участі у кримінальному провадженні, направлення офіційних запитів до державних органів або конфіденційного обговорення ситуації із захистом інформації на рівні закону – вам потрібен саме адвокат.

Як обрати адвоката

Вибір адвоката – це рішення, від якого може залежати результат вашої справи. Тому до цього питання варто підходити зважено, спираючись на об’єктивні критерії, а не лише на рекламу чи рекомендації знайомих.

Ось ключові критерії, на які варто звернути увагу:

• Спеціалізація. Обирайте адвоката, який спеціалізується на конкретній галузі права, що відповідає вашій справі. Адвокат із досвідом у сімейних спорах буде ефективнішим у справі про розлучення, ніж фахівець з корпоративного права.
• Досвід у подібних справах. Запитайте, скільки аналогічних справ адвокат вже вів і яких результатів досягав. Практичний досвід часто важливіший за загальний стаж.
• Статус у ЄРАУ. Перевірте, чи має адвокат діючий статус через Єдиний реєстр адвокатів України на erau.unba.org.ua.
• Прозорість щодо вартості. Адвокат має чітко пояснити порядок формування гонорару, орієнтовну загальну вартість та умови оплати ще до підписання договору.
• Комунікація. Зверніть увагу, наскільки зрозуміло адвокат пояснює правові аспекти вашої ситуації. Якщо на першій консультації ви не розумієте пояснень, це тривожний сигнал.
• Репутація. Відгуки клієнтів, рекомендації колег та присутність у професійному середовищі допоможуть оцінити репутацію адвоката.
• Доступність. З’ясуйте, як відбуватиметься комунікація під час ведення справи: як швидко адвокат відповідає на дзвінки та повідомлення, як часто інформуватиме про хід справи.

Під час першої консультації важливо отримати відповіді на конкретні питання: яка правова оцінка вашої ситуації, які варіанти вирішення існують, який прогнозований строк розгляду справи, яка орієнтовна вартість послуг і з чого вона складається. Зверніть увагу, чи ставить адвокат уточнювальні питання і чи вникає у деталі вашої справи.

Перед підписанням договору про надання правової допомоги поставте адвокату такі питання: які конкретні дії він планує здійснити у вашій справі, чи є ризики та які саме, як відбуватиметься комунікація та звітування, які додаткові витрати можуть виникнути (судовий збір, експертизи, поштові витрати тощо), що відбувається в разі зміни обставин або необхідності додаткової роботи.

Важливе застереження: якщо адвокат гарантує вам конкретний результат справи – це серйозна підстава для сумніву в його професійності. Жоден адвокат не може гарантувати рішення суду, оскільки це залежить від багатьох факторів, включаючи позицію іншої сторони, наявні докази та суддівський розсуд. Чесний адвокат оцінить перспективи справи, вкаже на ризики та запропонує стратегію, але не обіцятиме те, що не залежить виключно від нього.

Як перевірити адвоката

Перевірка адвоката через Єдиний реєстр адвокатів України (ЄРАУ) – це перший і найважливіший крок перед зверненням за правовою допомогою. Процедура проста і доступна кожному.

Покрокова інструкція перевірки через ЄРАУ:

1. Відкрийте офіційний сайт реєстру за адресою erau.unba.org.ua.
2. У пошуковій формі введіть прізвище, ім’я та по батькові адвоката. Також можна скористатися розширеним пошуком за регіоном, спеціалізацією або номером свідоцтва.
3. Оберіть потрібну особу зі списку результатів.
4. Перегляньте інформацію: статус адвоката, номер та дату видачі свідоцтва, регіон реєстрації, адресу робочого місця, організаційну форму діяльності та обрані спеціалізації.

Статуси адвоката в реєстрі мають таке значення:

• “Діючий” – адвокат має чинне право на заняття адвокатською діяльністю. Це єдиний статус, за якого адвокат може надавати правову допомогу.
• “Зупинено діяльність” – право на адвокатську діяльність тимчасово зупинено (наприклад, у зв’язку з обійманням несумісної посади, за рішенням КДКА або за власним бажанням). Такий адвокат наразі не має права надавати правову допомогу.
• “Припинено діяльність” – адвокат остаточно втратив право на заняття адвокатською діяльністю (добровільно або внаслідок позбавлення права як дисциплінарного стягнення).

Наприклад, адвокат Ніколаєва Галина Григорівна зареєстрована в Єдиному реєстрі адвокатів України – перевірте самостійно на https://erau.unba.org.ua/profile/61960.

Крім ЄРАУ, ви можете перевірити інформацію про адвоката через відкриті реєстри судових рішень (reyestr.court.gov.ua), щоб ознайомитися з його досвідом участі в судових справах. Комплексна перевірка допомагає обрати адвоката, якому можна довірити вирішення вашої справи.

Етапи роботи з адвокатом

Робота з адвокатом – це структурований процес, кожний етап якого має чітку мету та передбачає конкретні дії обох сторін.

Етап 1. Первинна консультація. Все починається зі звернення до адвоката – за телефоном, електронною поштою або через форму зворотного зв’язку на сайті. Під час першої зустрічі (очної або онлайн) адвокат вислуховує вашу ситуацію, ставить уточнювальні питання, аналізує наявні документи та надає попередню правову оцінку. На цьому етапі ви оцінюєте, чи комфортно вам працювати з цим фахівцем, а адвокат визначає, чи може він ефективно допомогти у вашій справі.

Етап 2. Укладення договору. Якщо сторони дійшли згоди щодо співпраці, укладається договір про надання правової допомоги (ст. 26-27 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”). У договорі визначаються: предмет та обсяг правової допомоги, порядок та розмір оплати гонорару, права та обов’язки сторін, порядок комунікації, строк дії договору. Адвокат також оформлює ордер та, за потреби, довіреність, що підтверджують його повноваження на представництво ваших інтересів.

Етап 3. Аналіз справи та розробка стратегії. Після укладення договору адвокат детально вивчає всі обставини справи: аналізує документи, досліджує відповідне законодавство та судову практику, за потреби направляє адвокатські запити для отримання додаткової інформації. На основі аналізу адвокат формує правову позицію та розробляє стратегію ведення справи, яку погоджує з клієнтом.

Етап 4. Підготовка документів. Адвокат складає необхідні процесуальні документи: позовні заяви, відзиви, клопотання, скарги та інші документи правового характеру. Кожен документ готується з урахуванням обраної стратегії та обговорюється з клієнтом перед подачею до суду або інших органів.

Етап 5. Ведення справи та представництво. На цьому етапі адвокат безпосередньо представляє інтереси клієнта в суді, бере участь у судових засіданнях, заявляє клопотання, подає докази, допитує свідків, виступає з промовами. Паралельно адвокат може вести переговори з іншою стороною щодо мирного врегулювання спору. Протягом усього процесу адвокат регулярно інформує клієнта про хід справи, результати засідань та подальші кроки.

Етап 6. Результат та завершення. Після винесення рішення суду адвокат аналізує його зміст, роз’яснює клієнту правові наслідки та, за потреби, готує апеляційну чи касаційну скаргу. Якщо рішення є позитивним, адвокат може супроводжувати процес його виконання. Після завершення справи адвокат надає звіт про виконану роботу, а договір про надання правової допомоги припиняє свою дію.

Комунікація між адвокатом та клієнтом зазвичай відбувається за узгодженими каналами: телефон, електронна пошта, месенджери. Адвокат зобов’язаний оперативно відповідати на звернення клієнта та інформувати його про всі значущі події у справі. Всі ваші розмови з адвокатом захищені адвокатською таємницею.